Баштановий, -а, -е. = Баштанний.
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало.
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Навіки покинув мене. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. еще: заснути навік-віки. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Побудив усіх. Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Побудив своїх братів.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
