Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Ґля́ґаний, -а, -е. — сир. Сладкій творогъ.
Зазна́йбіда, -ди, об. Горемыка.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл.
1) Передаваться, передаться.
2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Пани хорти заводять да рароги. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Тільки нар. = тілько.
