Копаниця, -ці, ж.
1) Заступъ.
2) Родъ мотыги для копанія глины.
8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний.
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Бач, яка пундикова, хліба не їсть.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
