Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насвітитися

Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСВІТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСВІТИТИСЯ"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.
Порохань, -ні, ж. = порохонь. Мил. 172.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСВІТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.