Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

народолюбець

Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОДОЛЮБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОДОЛЮБЕЦЬ"
Белбас, -са, м. = бельбас.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Запили́ти Cм. запилювати.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.  
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл.що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала. К. ДЗ. 164.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОДОЛЮБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.