Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насипати

Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 519.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСИПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСИПАТИ"
Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Команиця, -ці, ж. 1) Трилистникъ, клеверъ, дятлина. На сім боці на толоці жовта команиця. Гол. II. 418. 2) Раст. Viola tricolor. Лв. 102.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Підложити, -жу, -жиш, гл. = підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Ном. № 2438. Сінця вскубну та воликам підложу. Г. Барв. 307.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСИПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.