Гало, -ла, с.
1) Шаръ.
2) Стекляный шаръ для глаженья.
3) Круглая поляна въ лѣсу.
4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями.
5) Лѣсное озеро. Cм.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Ум. міхурець.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Ум. пахолятко.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Ум. соборець, собо́рчик.
Черемха, -хи, ж. Раст. Prunus fadus L. Викопаю я черемху в темному лугу. Ум. чере́мушка.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати.
