Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насилати

Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! МВ. (О. 1862. III. 47). се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). Ном. № 2133. насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи). Мил. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСИЛАТИ"
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Скончитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.
Фантастичний, -а, -е. Фантастическій. Левиц. Пов. 48.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець  а).Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.