Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
З'їду́н, -на, м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Маєш же старости мовнії.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь.
