Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища.
Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух.
Пасок, -ска, м. 1) Ум. отъ пас. 2) Кожаный поясъ съ пряжкой. 3) Бритвенный ремень.
Поміж пред.
1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде.
2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
