Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарости

Нарости́ Cм. наростати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОСТИ"
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки. Гол. IV. 272.
Обкапати Cм. обкапувати.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Розмуровувати, -вую, -єш, сов. в. розмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну. Мнж. 42.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.