Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насаджувати

Наса́джувати, -джую, -єш, сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. Єв. Л. XX. 9. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Чорт уже все поставив, тільки крил, шо вони хрестом, не почепе та каміння не насаде, бо й там хрест. Драг. 17. 3) Разложить на току хлѣбъ для молотьбы. Домолочував жита: півкопи було насажено. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСАДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСАДЖУВАТИ"
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Н. п.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСАДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.