Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Ум. Полик. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку.
Руський, -а, -е. 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій.
2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська.
3) Великороссы.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою....
