Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наряжатися

Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯЖАТИСЯ"
Гри́бно́ нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Сухуватий, -а, -е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЯЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.