Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наряжатися

Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯЖАТИСЯ"
Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Гаремниця, -ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЯЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.