Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати?
Загати́ти Cм. загачувати.
Заторкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. .
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Жив собі в містечку круг своїй родини.
Навперемі́нку, нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Пропитує..., чого лист той вернувся.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
