Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

народність

Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОДНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОДНІСТЬ"
Видибуляти, -ляю, -єш, гл. = видибати. На огород хиба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Гиляра, -ри, ж. = галяра 2. Драг. 186.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. лабка.  
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОДНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.