Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насікати

Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 519.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСІКАТИ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку. ЕЗ. V. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.