Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругувати

Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИ"
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Викрашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ви краситися, -шуся, -сишся, гл. Красосоваться, покрасоваться. З полиці миси, миски й мисочки і зелені, й червоні, і жовті.... викрашаються. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Замока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́кнути и замо́кти, -кну, -неш, гл. Замокать, замокнуть.
Здої́ти Cм. здоювати.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Натоптати Cм. натоптувати.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Шаноба, -би, ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.