Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь.
Удовицький, -а, -е. = удовиний.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит.
