Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Замі́жжя, -жя, с. Замужество. Та шо з того заміжжя? Як була дівкою, то було гуляєш, кілько хочеш, а тепер нема вже того.
Оберберитися Cм. обербенитися.
Паць! меж. для призыва свиней.
Терхівка, -ки, ж. = терх 1. Ум. терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають.
