Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наменути

Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМЕНУТИ"
Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Н. п. Ум. вощок, вощечок. Грин. ІІІ. 8. Сим. 221.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Невміло нар. Неумѣло.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Шморгонути, -ну, -неш, гл. 1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть. Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.