Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Досука́ти Cм. досукувати.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка.
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Сивий припущень. Припутень ходе над шляхом.
