Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намисник

Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты. Шух. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСНИК"
Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки. Борз. у.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье. Вх. Зн. 32.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.
Судський, -а, -е. = судовий. МВ. ІІ. 190.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Мнж. 193. Уплавзована нора.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.