Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Вікопомність, -ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка.
1) Немного калѣка или маленькій калѣка.
2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его.
3) Родъ съѣдобнаго гриба.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться.