Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намити

Нами́ти Cм. намивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИТИ"
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Вт... Cм. ут....
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка ́= покритка. Вх. Зн. 18.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Телепатися, -паюся, -єшся, гл. Тащиться. Та доки ти там будеш телепатися, іди швидче. Брацл. у.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.