Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намулювати

Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Три пузирі крівавиї намуляла. Чуб. V. 668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛЮВАТИ"
Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Безжалісливий, -а, -е.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
Українонька, -ки, ж. Ум. отъ україна.  
Упервині нар. 1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМУЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.