намет
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 502.
Том 2, ст. 502.