Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намулити

Наму́лити Cм. намулювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛИТИ"
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Гаманець, -нця, м. Ум. отъ гаман.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Перезивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезвати, -зву, -веш, гл. Перезывать, перезвать.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.