Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує.
Почути, -ся. Cм. почувати, -ся.
Справно нар. Исправно.
Тягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Тягнеться мій Омелько шляхом. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. За багатими не тягтись. 3) Продолжаться, длиться. Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. Війна.... тігласі більш як рік.
Цілювати, -люю, -єш, гл. = цілувати.
Шмаркач, -ча, м. = смаркач. Также: бѣднякъ.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum.
