Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Прийдеться бігати, язик висолопивши.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться.
На 2, нате, меж. На, возьми, возьмите. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ой нате вам, рибалочки, горілки напиться.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать.
2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Усе вбгав, що в мисці було.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб.
