Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намисто

Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСТО"
Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Шух. І. 88. Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки. Маркев. 75.
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Обцірклюватися, -лююся, -єшся, гл. Обвести вокругъ себя кругъ. Падай на землю і обцірклюйся тим ножем. Чуб. І. 202.
Орсак, -ка, м. 1) Страна. Тільки орсак проходили, а білий світ не виділи. АД. І. 87. 2) Дорога вымощенная, шоссе. Вх. Зн. 44.
Плосконоса, -си, ж. пт. Anas clypeata, широконосъ. Вх. Пч. II. 8.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.