Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти.
Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Порожняк, -ка, м.
1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Порожняком їде.
2) Сортъ горшка.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана.
