Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Перешалювати, -люю, -єш, гл.
1) Перекрыть вновь шелевкой.
2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
Христосання, -ня, с. Христосованіе.
