Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намір

На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без на́міру. Ненамѣренно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІР"
Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє. Вх. Зн. 70.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.