А́нгел, а́нгол, -ла и а́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Був би ангел, коби не роги. Над тим дитям три анголи дихали. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Доча́сно нар. Временно.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами.
Натьопатися, -паюся, -єшся и натьо́пкатися, -пкаюся, -єшся, гл. Нажраться. Злізь на мене та й натьопайся. Уже натьопкався кваші.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1.
