Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
Літерату́ра, -ри, ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. Українська література.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку.
2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.
3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.
4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Царіград, -ду, м. Константинополь, Царьградъ. Червоного вина з Царіграду відер з троє у барилі.
