Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідь

Мі́дь, ме́ді и міді, ж. 1) Мѣдь. І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь. Ном. № 11648. Хто б і не письменний був, так дивлячись... що повироблювано горорізьбою з міді... так і той би догадався. К. ЧР. А ворітечка з жовтої меді. 2) Апоплексическій ударъ у лошади.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДЬ"
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Кацапюга, -ги, м. Ув. отъ кацап.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий. Волч. у.
Тюгу! меж. = тю. Шейк.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли. Шевч. 634.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій. 2)ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L. ЗЮЗО. I. 121.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.
Шитво, -ва, с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Мнж. 154. Як глянула, — впустила і шитво з рук. МВ. (О. 1862. І. 89). Примоститься Любка з шитвом до вікна. Сніп. 153. Вона на шитві сидить одно. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.