Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мінливий

Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЛИВИЙ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять. Драг. 32.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая). Желех.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Невтеклий, -а, -е. Который не уйдетъ, не избѣжитъ чего. Аду грішники невтеклі.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.