Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мізюк

Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЗЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЗЮК"
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Джінджура 2, -ри, ж. = Джинджор. Вх. Зн. 14.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный. Браун. 17.
Нап'ясти́, -ся. Cм. напинати, -ся.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Тиранство, -ва, с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЗЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.