Ворочати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко.
2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала.
Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
2) = лишень. Гляди лиш! Кете лиш кресало! Біжи лиш швидче в Карфагену.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. 2) Мямля.
Пастрьома, -ми, ж. Кусокъ мяса, сала и ар. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Cм. пастрама.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла.
Страх 1, -ху, м.
1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху.
2) род. страха. Пугало, страшилище.
3) Привидѣніе, призракъ.
4) — завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Ум. страшок.
Хваток, -тка, м. Въ выраженіи: на хватку. Наскоро, спѣша. Випив на хватку стакан чаю.
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.).
