Гноївка, -ки, ж.
1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко.
2) Erystalis tenax.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались.
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
