Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міра

Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Камен. у.
Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. І. 114. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. І. 85 — 86. Ум. бурячок, бурячечок.
До́хід, -хо́ду, м. 1) Плата, заработокъ. Вставай та дохід давай, бо вже ти, козаченьку, зовсім здоров. (Слова знахарки паціенту). КС. 1882. X. 28. 2) Вознагражденіе (натурой или деньгами), даваемое коля́дникам. Виносьте дохід паляницю й хліб. Грин. ІІІ. 32. Боже, дай вечір добрий та давайте дохід довгий. Мет. 333. Cм. недохід. 3) Платье и обувь для слуги (наймита). Н. Вол. у.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Несповна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка. Шух. I. 195.
Пупець, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1. Шух. І. 169.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.