Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міра

Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Безклепкий, -а, -е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Зажирни́й, -а, -е. 1) = зажирливий. К. ХП. 56. 2) О буравѣ: забирающій при сверленіи много дерева. Волч. у.
Малові́р, -ра, м. Маловѣръ. Коли Бог траву так зодягає, то як більше вас, маловіри. Єв. Л. ХП. 28.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.