Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Качер, -ра, м. = качур.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Над'їзди́ти, -зджу́, -ди́ш, сов. в. над'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Пригожий, -а, -е. Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Пригожа, як рожа.
Читець, -тця, м. = читач.
