Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міра

Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних. МВ. ІІІ. 93.
Гербовий, -а, -е. 1) Относящійся къ гербу. Гн. І. 194. 2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5).
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).
Порахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Посчитать. 2) Размыслить, обдумать. Наші порахували, — порахували та й випустили їх. ЗОЮР. І. 244. Там уже порахуємо, що треба робити. Чуб. II. 21. Скажи ж ги, щоб ішла вона до мене на пораду, про весілля порахувати. Чуб. II. 614.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.