Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міра

Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Говедо, -да, с. = гов'єдо. Употребляется только какъ бранное слово. Вх. Лем. 404.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. Мнж. 179; нѣтъ ничего. Мнж. 162.
Обнатужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обнатужитися, -жуся, -жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.
Осушувати, -шую, -єш, сов. в. осуши́ти, -шу́, -шиш, гл. = обсушувати, обсушити. Зійде сонце, осушить, пригріє. Шевч.
Підліжки мн. Большіе камни, которые при постройкѣ хаты подкладываются подъ основныя бревна стѣнъ, если мѣсто не ровное. Шух. I. 88.
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Нѣжин. у. Він хоч і жид, а не бере собі поступку. Нѣжин. у. 2) Уступка. 3) Поступокъ, поведеніе. Вх. Лем. 454. Ум. по́ступонько. Вх. Лем. 454.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.