Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міра

Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРА"
Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Гризи́ще, -ща, с. ув. отъ гризь. Мил. М. 55.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Переспів, -ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Полупати 2, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Чухран, -на, м. Машина на суконной фабрикѣ, которой расчесываютъ шерсть, состоитъ изъ валиковъ съ крючками. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.