Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Жижки́й, -а́, -е́. Жгучій. І на жижку кропиву мороз буває. Ном. № 3825.
Закува́ти Cм. заковувати.
Катуша, -ші, ж. Мученіе, пытка. У п'ятницю порубали, в суботу завили, а в неділю до Драгіри в катушу трутили. Гол.
Негодящий, -а, -е. Негодный.
Обпоїти Cм. обпоювати.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Понаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Наплодиться (во множествѣ). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося. Харьк. у.
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.