Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митьма

Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТЬМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТЬМА"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо. МУЕ. III. 15.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Пообмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обмыться (о многихъ). Пішли до ставка та пообмивалися. Кіевск. у.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні. Св. Л. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТЬМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.