Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митьма

Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТЬМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТЬМА"
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76). 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТЬМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.