Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняти

Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯТИ"
Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать. Грин. ІІІ. 314.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.