Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мишка

Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Мир. ХРВ. 18. Верхню губу мишка тіпала. Мир. ХРВ. 52. 3) = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИШКА"
Баґари мн. Широкій кожаный поясъ. Желех.
Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка. КС. 1893. XII. 447.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Рострутити Cм. ростручати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.