Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм!
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук.
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ.
