Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірошниченко

Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОШНИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОШНИЧЕНКО"
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Батенько, -ка
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРОШНИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.