Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідянчик

Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДЯНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДЯНЧИК"
Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають. Г. Барв. 120.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться. МВ. ІІ. 121.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався. Зміев. у.  
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДЯНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.