Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Дря́па, -пи, ж. Родъ проволочной неподвижной щетки для расчесыванія объ нее шерсти.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт.
