Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок.
2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Та на свого цюру споглядає. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів.
Текучка, -ки, ж. Нефть.
Увічливо нар. Вѣжливо, привѣтливо, любезно, предупредительно.
Шпетно нар.
1) Безобразно, гадко.
2) Аккуратно, опрятно. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.
