А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Гавра, -ри, ж. Берлога.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Капелька, -ки, ж.
1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Капельку там було сиру.
2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій.
2) Искусный.
