Байдужливий, -а, -е. = байдужий.
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Голодрабець, -бця, м.
1) Возъ, необшитый лубомъ.
2) = голодранець. Чого прийшли ви, голодрабці?
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ум. куховка.
Прикмета, прикміта, -ти, ж.
1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. Прикміта козацькая. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
